Puerto Rico, 12-18 Feb 2023. Ми амор и корасон. Частина 4.
Спочатку, я планував все втиснути в одну частину. Потім - в дві. Потім в три. Подивимось, чи закінчиться ця історія частиною чотири... Так чи інакше, в цьому епізоді я розповім Вам чому Пуерто називають Ріко, де шукати клад якщо не працює GPS, як казати іспанською "Привіт" та ще декілька правил, без яких ви не протримаєтесь в ПР і дві години.
А почнемо ми там, де закінчили частину три. А саме, на поверненні в нашу гірську хатинку, ввечері передостаннього, шостого дня подорожі, з 29 лайферами у кишені. Залишається останній день, а точніше пів дня, з яких майже весь час буде займати збори, дорога в аеропорт, повернення машини і пошук заправки, яка не працює.
Але, ми були би не ми, якщо б не знайшли бодай годинку на прощальну зупинку (вибачте за риму) з океаном. Вітер був саме там, де ми його залишили вчора. Разом з хвилями і свистом у вухах. Проте, нам дуже пощастило з пляжем. На ньому була затока, захищена від хвиль скелею, де навіть у шторм можна купатись.
Проте зрозумійте мене, 29 лайферів - це навіть не 30. Коли я вивчав авіфауну Пуерто Ріки, ще до подорожі, я очікував зустріти десь від 30 до 40 нових видів...
Біля пляжу була невеличка ділянка заростей, дуже перспективна на мій погляд, і мене відпустили туди погуляти, відібравши на всякий випадок паспорт. Інтуїція мене не підвела - навіть вдень, в цьому ліску і біля нього, я нарахував 15 видів птахів. А найголовне, я почув того птаха, якого розшукував з самого початку подорожі! В самий останній день, можна сказати, на останній зупинці перед літаком!
30. Puerto Rican Tody
Це маленький і дуже гарний птах, шкода, що я його не побачив. Чесно кажучі, мені здавалось, що я чув його вчора ввечері, але настільки коротко, що зарахувати не відважився. І ось сьогодні, я остаточно підтвердив мого останнього ендеміка Пуерто Ріко. Фух.
Малюнок Puerto Rican Tody з обкладинки визначника:
Після цього я приєднався до своєї туристичної групи. Ми доїли вчорашню вечерю, сказали Адіос чудовому карибському Атлантичному океану і поїхали на схід, в напрямку столиці країни, міста Сан Хуан.
Останні кадри на пам'ять:
На цьому можна було б поставити крапку, але це не про мене. Без статистики я вас не відпущу. Теба все підрахувати, провести докладний аналіз, а потім зробити висновки. А нагородою для тих, хто протримається до кінця, буде стислий іспано-український розмовник на всі випадки життя на Карибах.
Чому я очікував зустріти лише 30-40 нових видів так далеко від дому, в регіоні, де ніколи не був, та ще й в тропіках - в дощових лісах, де птахів повинно бути більше ніж мавп в Бразилії? Запитаєте ви.
Відповідь дуже проста: на островах кількість видів і загальна кількість птахів обмежена обсягом ресурсів, насамперед їжі. І не стільки за рахунок невеликої площі території, скільки неможливістю переміщення більшості видів птахів за межі території. Не дарма на островах з'являються ендемічні види. А візьміть такий саме кусок землі на континенті, також на Карибському морі, і ви побачите в декілька разів більше птахів.
Якщо, скажімо, їхати відпочивати кудись від Гватемали до Венесуели, то можна сподіватись на 120-150 лайферів у тиждень. Якщо буде час на спостереження, звісно. А за умови цільової, бьорвочерської, подорожі, то думаю більше 200. А якщо їхати в такий хот-спот, як Коста-Ріка, то помножте ще на два.
Проте, повернемось з землі на острів. Я вважаю, що я добре попрацював, виконавши план, хоча б і мінімально. Справа в тому, що темп нашої подорожі був доволі насичений, а формат суцільно пляжно-мандрівний. Тобто, часу на повноцінний бьординг практично не було. Я знав це заздалегідь і планував результат з урахуванням попередніх, схожих за форматом подорожей - в Техас і Ванкувер.
Отже, підіб'ємо підсумки. Кому це не цікаво, може знову заплющити очі, або подивитись у вікно. У нас, наприклад, зараз йде сніг. Дивлячись на нього, ще приємніше пригодувати відпустку в Пуерто Ріко :)
Загалом, за 7 днів, я зустрів 69 видів:
- з них, 30 лайферів:
- з них, 8 ендеміків Пуерто Ріко;
- а також, 6 ендеміків Карибських островів.
Тобто, цього разу я зібрав пінки, вершки і тому подібну сметану, як казав Остап Бендер, а наступного разу можна вже буде зосередитись на конкретних цілях. На всіляких зозулях, попугах і колібрях :)
Майже забув про найцікавіше - я не бачив жодного крижня. Тут немає крижнів! Нарешті я дістався місця на планеті Земля, де крижень вважається рідкісним видом! Алілуйя і амінь!
Ось бачите, не така й страшна виявилась та аналітика. Бувало й гірше. І набагато довше.
А зараз, як я і обіцяв, тримайте мій подарунок людству, Стислий Іспано-Український Розмовник для країн Карибського басейну.
1. Ола! - Привіт! (неформальне привітання)
2. Буенос діас сіньйоріта - Добрий ранок пані (перепустка будь-куди, розтоплює навіть кріо корасон (див. нижче))
3. Грасіас аміго! - Дякую друже! (перепустка будь-куди, якщо це залежить від особини чоловічої статі)
4. Entrada - вхід/в'їзд (корисно на трасі)
5. Salida - вихід/виїзд (корисно на трасі)
6. Caballeros / Señoritas - чоловічий / жіночій туалет (користі небагато, але знати треба)
7. Корасон, амор - серце, кохання (майже всі слова кожної пісні на радіо)
8. Адіос Пуерто Ріко! - Бувай Пуерто Ріко, ми обов'язково повернемось!
І ще раз, я вельми дякую тим, завдяки кому ми побували в цьому парадайзі - моїм любим кумам. Це була фантастична подорож!
Також, я хочу подякувати моїм рецензентам, які допомагали мені з моєю кострубатою українською мовою: жінці і тещі. Це була дуже складна праця, вони дуже намагались, але марно, виправити це неможливо :)
Ну і дійсно подяка кожному, хто переглянув хоча б один з епізодів цього пригодницького серіалу.
До зустрічі в Пуерто Ріко!
