Після добрячого ранкового ворк-ауту гірськими стежками (щоб не втрачати форму), ми поїхали в Сан-Франциско, звісно, під акомпанемент Red Hot Chili Peppers.

День другий був присвячений закріпленню знайомства з деревами секвойя, апогей апофеозу якого було споглядання найбільшого дерева у Світі (за обсягом стовбуру). Скажу відверто, дерева-велетні справді вражають, особливо коли навколо тебе цілий ліс таких гігантів, середній вік яких 500-1500 років, а деяких і за 3000.

Цього разу я не збираюсь писати цілу книжку. Всі книжки давно написані і всі пісні заспівані. Але залишилось в Світі близько 9500 видів птахів, мною не бачених і один фільм від Тарантіно, їм не знятий. Про це ми і побалакаємо.

Я вирішив закінчити розповідь про подорож в British Columbia світлиною з першої частини, тільки без мене на передньому плані. На мою думку, це має додати трошки філософського смаку до необхідного настрою статті :)