Каталонія, 10 років по тому.

В цієї місцевості ми були рівно 10 років тому. Ми жили в сусідньому містечку і їздили по тим самим дорогам. Мочили ноги в тому самому морі і дихали тим самим повітрям. Що ж змінилося з того часу? Про це ви можливо дізнаєтесь у цієї статті.

Перше, що кидається в очі і у вуха, це нові лайфери. За десять років в Каталонії з'явилося сім абсолютно нових лайферів! Це приблизно по півтора лайфери за рік. І це дуже корисні і безглузді статистичні дані. Прошу запам'ятати, і взагалі уважно читати цей матеріал, бо наприкінці вас чекає контрольна робота.

Десь 19 вересня 2024 року ми всією родиною прилетіли в Барселону, щоб зустрітись з батьками (моїми тестем та тещею), з якими ми не бачились два роки.

Але в Барселоні їх не було, бо вони чекали нас у курортному містечку на узбережжі моря.

Ось там ми і нарешті зустрілися. І не тільки з ними, з лайферами також.

Першим лайфером стала очеретянка середземноморська (Cetti's Warbler). Нормальної світлини цього птаха я так і не зробив, бо він занадто рухливий, як для повільної реакції людини у відпустці. Дуже розповсюджений птах всюди, окрім високогір'я. Я чесно кажучи не розумію, як я його пропустив в перший візит сюди. Напевно тому, що він і тоді був занадто рухливий, а за голосом я тоді визначав не зовсім гарно.

Але, спроби засняти першого лайфера призвели до випадкової реєстрації другого лайфера подорожі - очеретянка тонкодзьоба (Moustached Warbler)!

Я її знайшов в національному парку Aiguamoll de l'Emporda. Це дуже гарний парк, один з найкращих, в сенсі кількості і різноманіття птахів, на північ від Барселони. Я нарахував тут 64 види, серед яких було багато старих знайомих європейських птахів, а також деякі екзотичні для мене, такі як великий фламінго і білочеревий стриж.

Ось світлини з цього парку:

Вівчарик весняний

Група фламінго, галагаз і чирянка мала.

Чоботар (справа).

Ой летіли дики гуси... Гуска сіра, якщо що.

Бджолоїдка

Мухоловка строката.

Стриж білочеревий.

На зворотньому шляху Google завів мене на жахливий гірський серпантин, я так і не зрозумів навіщо. Напевно, щоб додати відпочинку різноманіття, а може, він просто мені заздріть.

Окрім бьордвочінгу, ми гуляли маленькими містечками, узбережжям і все таке.

В нашому місті був парк, де згідно з eBird мали бути Єгіпетські гуси. З першої спроби я їх не знайшов, як уважно не шукав. Під час другої спроби я подумав - це ж гусі, вони не обов'язково тримаються води, вони можуть пастися десь по газонах. І таки так! Десь в самому куті парку, під парканом, я роздивився в білокль парочку цих гусей! Ось вони:

Щось не можу знайти фотки, мабуть був без камери...

Наступного дня, 21 вересня 2024 року я поїхав шукати чергових лайферів, і одного знайшов! Це був Іберійський зелений дятел. Побачити його я так і не зміг, але чув декілька разів, а переплутати його голос було нема з ким.

Одного дощового дня я відвіз сина в аеропорт Барселони і заїхав в парк біля цього аеропорту, де вже був в 2014 році. Нажаль, парк виявився закритим, бо був понеділок... Я погуляв по припарковій зоні, до речі, доволі немаленькій, побачив декілька видів хижаків і поїхав в інше місце, де також нічого з наміченого не знайшов.

Канюк звичайний

Боривітер звичайний

Яструб малий

Підсоколик великий.

Майже наприкінці нашої подорожі, я таки поїхав в гори. Їхати було даличенько, але дорога туди дуже гарна: з тунелями, серпантинами, мальовничими гірськими і іншими видами. А апогеєм апофеозу (с) була звісно сама прогулянка гірським трейлом на висоті 2000 метрів над рівнем Середземного моря, де я шукав відразу декілька нових видів птахів.

Починався трейл на кордоні лісової і альпійської гірських зон, якщо я правильно пам'ятаю ці терміни.

Треноване око знайде горихвістку чорну на наступній світлині:

Ось такою красою я мав роскіш насолоджуватись:

Що на рахунок птахів, то їх було небагато, але дуже гарних. На той висоті, де ще росли дерева, було видно, було чути (с) як весело літають і співають шишкарі ялинові, щиглики, щедрики, синиці чорні, золотомушкі жовточубі та тинівки лісові.

Шишкар ялиновий.

А вже на альпійських луках, серед трави і каміння, я зустрічав лише коноплянок, горихвісток чорних, плисок білих (які в лісовій зоні теж є), та щевриків гірських.

Тинівка лісова.

Ще, я очікувано бачив сипа білоголового (але неочікувано мало, всього два птаха):

І беркута, зустріч якого завжди неабияка подія!

А тепер саме цікаве про цю гірську подорож. Я обрав саме цей трейл серед всіх інших хот-спотів eBird східної частини Піренеїв, тому що тут був великий шанс зустріти аж чотири види птахів, яких я не мав в своєму списку! Чотири години я карабкався по цих горах, видивляючись і прислуховуючись до кожного руху і звуку (коли затихав вітер) і, не отримав ні одного натіка на лайфера. Окей, натіки були, але не впевнені.

Трошки засмучений, що витратив стільки сил марно (ну добре, купа задоволення від природи і інших птахів, але ви мене розумієте, я їхав за більшим) я сів в машину, зробив один поворот серпантину і вирішив все-таки зупинитись і сходити до вітру перед довгою дорогою. І прямо біля узбіччя лякаю з трави першого з гірських лайферів - дрозда гірського! Як ви розумієте, я був без камери :)

Із набагато кращим настроєм, я рушаю далі і зупиняюсь за буквально наступним поворотом серпантину, бо бачу на дорозі і узбіччі групу з приблизно 20 маленьких в'юркових, серед яких, щонайменше половина - чижи цитринові (Citril Finch), яких я відразу визначив завдяки сірої шиї і потилиці (у самців). Нажаль, сфоткати не встиг, бо проїхала машина і їх злякала.

Треба напевно пояснити, чому я кожен раз виправдовуюсь за відсутність світлин тих чи інших птахів. Це я роблю не тому, що виправдовуюсь, а тому що дійсно хотів би мати фотки на згадку про такі гарні спостереження, і звісно, поділитись ними з мільонами моїх фанів :)

Ок, спустившись без зайвих пригод з серпантину і проїзжаючи через якесь містечко, я помічаю велику кількість ластівок, серед яких є дуже схожі на черговий цільовий вид гірської подорожі - ластівку скельну. Зупиняюсь, беру бінокль і таки так! Окрім ще трьох видів ластівок, що носяться туди-сюди, літають мої лайфери!

Таким чином, з чотирьох цільових видів я побачив три! По дорозі назад :)

А яким був четвертий? А четвертим мала бути галка альпійська.

На цьому можна закінчити розповідь про птахів, яких я побачив і не побачив на Іберійському півострові в 2024 році, та підсумувати мої результати.

За всю подорож я зустрів рівно 100 видів птахів, з яких рівно 7 лайферів. Ну ось, в принципі і вся статистика :)

А головне, звісно, що ми всією нашою родиною побачились з батьками, гарно  відпочили і набралися незабутніх вражень. А щоб випадково їх не забути, я і пишу цей допис.

Ми з дружиною залишили два останніх дня відпустки на Барселону. Що сказати, Барселона хапає за всі частини тіла і тримає міцно, довго, але приємно.

Фоток я багато викладати не буду, бо вже пора йти спати.

Дякую всім за увагу, до зустрічі через пару тижнів!